Офіційний сайт Пологівської міської ради

Новини

Порядок користування земельною ділянкою співвласниками житлового будинку визначається договором між ними.

Відділ з питань регулювання земельних відносин надає корисну інформацію.

ПИТАННЯ. Якими нормативними актами регламентується можливість обслуговування зовнішньої частини (стіни) приватного будинку на два власники, якщо прилегла до стіни земельна ділянка є власністю сусіда?

ВІДПОВІДЬ.

Уточнимо ситуацію, яка склалася: є один житловий будинок, який належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам. Земельна ділянка, на якій розміщений житловий будинок, якимось чином поділена між співвласниками будинку з виділенням її частин в окремі земельні ділянки. Ці новоутворені земельні ділянки є приватною власністю окремо кожного із співвласників будинку. Однак поділ відбувся таким чином, що зовнішня стіна частини житлового будинку, яка є власністю одного із співвласників, розміщена на земельній ділянці іншого співвласника.

Житловий будинок, у тому числі і зовнішні його стіни, потребують постійного догляду. Для цього власник повинен мати доступ до своєї частини будинку. Як же це може бути забезпечено законодавчо?

Слід одразу наголосити на тому, що ця ситуація є наслідком порушення чинного законодавства при виділенні частини земельної ділянки для обслуговування частини житлового будинку в окрему земельну ділянку. Адже згідно з ст. 40, 121 Земельного кодексу України присадибна земельна ділянка передбачається для розміщення та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Якщо житловий будинок належить особам на праві спільної часткової власності, то й присадибна земельна ділянка має належати цим особам на такому ж праві, тобто на праві спільної часткової власності.

Статтею 88 цього ж Кодексу встановлено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди — у судовому порядку (ч.І). Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння і користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йомучастки (ч. 4).

Отже, це мала бути єдина присадибна земельна ділянка, яка перебувала у спільній частковій власності співвласників житлового будинку. Співвласники мали укласти угоду про володіння, користування та розпорядження спільною земельною ділянкою. При цьому, якщо це технічно можливо, додатком до такої угоди міг бути кадастровий план присадибної земельної ділянки з поділом її на частини та закріплення цих частин за кожним із співвласників. Саме цим договором мало обумовлюватися, що кожен із співвласників має право на використання іншої (не своєї) частини земельної ділянки, якщо це необхідно для проведення ремонту стін його частини будинку тощо.

На жаль, як видно з листа, ситуація нині інша — кожен із співвласників житлового будинку має окрему земельну ділянку для розміщення та обслуговування своєї частини будинку. Однак і тут слід пам’ятати, що формування окремих земельних ділянок мало відбуватися за відповідними проектами землеустрою, кожен з яких передбачав обов’язковість погодження меж суміжним землевласником (землекористувачем) та винесення цих меж в натуру (на місцевість) із закріпленням їх межовими знаками.

Якщо такого погодження не було, то земельні ділянки сформовані та зареєстровані з порушенням вимог чинного законодавства, а, отже, державна реєстрація земельних ділянок, як і право власності на них, може бути скасоване за рішенням суду.

Якщо межі земельних ділянок під час формування та їх державної реєстрації були погоджені суміжними землевласниками (землекористувачами), і можливість проходу по сусідній земельній ділянці для обслуговування частини житлового будинку, яка на ній розміщена, обумовлена не була, то вважається, що у співвласників житлового будинку не було ніяких вимог при поділу присадибної земельної ділянки один до одного і нині питання можливо вирішити шляхом укладання договору сервітуту. Якщо сторони не дійдуть згоди та не зможуть добровільно укласти договір сервітуту, то це питання вирішується у судовому порядку.

Разом з тим, відповідно до ДБН навколо житлового буднику має бути облаштовано вимощення завширшки від 60 см до 1 м. Вимощення передбачене, в першу чергу, для відведення води від фундаменту будинку, а також для доступу власників будинку до фундаменту та зовнішніх конструкцій будинку.

При визначенні конкретного користування присадибною земельною ділянкою співвласниками житлового будинку вимощення мало прив’язуватися до стіни будинку та власника цієї земельної ділянки. Тому поділ присадибної земельної ділянки мав відбуватися з врахуванням цього нюансу.

За матеріалами науково-виробничого журналу Землевпорядний вісник, №7 за 2018 рік.



Вівторок, 18 Вересня 2018 15:17 | Переглядів: 164